Батькам майбутніх першокласників

Тест для батьків

Як підготувати дитину до першого класу, якщо буде дистанційне навчання

Дитячий психолог Локоткова Світлана

Подивіться: бачите різницю між рукою дитини дошкільного віку дитини і рукою семирічного (праворуч)? Батьки цікавляться, чому їхня дитина дошкільного віку не вміє нормально писати, адже їй скоро в школу. Ось причина! ЇЇ руки ще розвиваються і не повністю сформовані. Письмо - дуже складний вид діяльності. Не поспішайте!

Завдання для швидкої та ефективної підготовки руки вашого дошкільника до письма – це звичайнісінькі для будь-якої дитини заняття, вправи:

Пальцематика – зарядка для пальчиків. Вона тренує моторику і зміцнює дрібні м’язи на пальцях малюка. Впливає добре на розвиток мовних, творчих здібностей. А ще це просто і весело.

Ліплення – заняття, яке зміцнює пальці, кисть руки, розвиває посидючість, фантазію, креативне мислення. Ліпити, в рівній мірі, корисно з пластиліну, тіста, глини.

Плетіння з намистин і інші заняття з дрібними деталями (крупа, квасоля) – добре розвиває дрібні м’язи на пальцях рук. Перевага даної вправи – можливість розвивати відразу при дошкільній підготовці руки дитини і готувати їх до письма і навчання рахунку.

Вирізання – добре зміцнює руку. Приборкавши ножиці, малюк впевнено візьметься за ручку і олівець.

Розфарбовування картинок. Таке заняття на підготовку руки до письма підходить для маленьких дітей 3 і 4 років, старших дошкільнят 5, 6, 7 років. Його користь: вчить правильно тримати пишучий інструмент, розвиває окомір (здатність бачити кордони), розвиває всі групи м’язів, які беруть участь в роботі.

Взагалі, будь-який тип рукоділля або прикладної творчості є вправою для ефективного розвитку дрібної моторики у дітей, а також підготовки рук до письма.

Коли вони фізично розвинуться, то будуть готові писати! Не треба їх квапити.

Ваша дитина іде до школи.

Батькам майбутніх першокласників.

Багато батьків перебувають перед важким вибором: відправляти дитину в перший клас або все ж ще на рік залишити в дитячому саду. Хтось вважає, раз дитині 6 років, то, звичайно пора, хтось вважає, що в 6 років в школу йти рано і продовжує дитинство ще на рік. Тут теж потрібно дуже уважно та акуратно, тому дитина може пересидіти й потім йому просто буде нецікаво в школі.

Найбільша кількість питань з цього приводу найчастіше виникає у батьків літніх дітей. Також багато батьків турбуються про те, чи готовий їх дитина до школи в інтелектуальному плані. Найбільш важливою складовою готовності до шкільного навчання є психологічна. Саме на цьому мені хотілося б зупинитися докладніше.

Психологічна готовність до школи — комплекс психічних якостей, необхідних дитині для успішного початку навчання в школі.

СКЛАДОВІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ:

1.    Мотиваційна готовність — позитивне ставлення до школи та бажання вчитися.

Не забувайте, що Ви готуєте Вашу дитини в першу чергу навіть не до навчання, а до отримання нових знань. Якщо для Вашого малюка школа — це нові друзі, красиві зошити, незалежність від батьків і нічого більше, якщо він всією душею прагне в цю будівлю лише тому, що там, наприклад, годують булочками та можна замість обридлого компоту пити чай, а про таку жахливу ​​річ, як тиха година вдень, ніхто не згадує, то … мотиваційна готовність — це те, що у Вашої дитини поки відсутнє.
Пам’ятайте, що мотиваційна готовність до школи — це в першу чергу готовність до навчальної діяльності.

2.    Вольова готовність — досить високий рівень розвитку довільної поведінки. Говорячи науковою мовою, вольова готовність малюка оцінюється через його здатність ставити мету, описувати план дій для її досягнення, рухатися до поставлених перед собою цілей, можливо, поступаючись чимось менш важливим, і, в кінцевому підсумку, об’єктивно оцінювати результат. Наприклад, чи здатна Ваша дитина спочатку застелити ліжко, а вже потім грати в конструктор? Чи може вона відкласти перегляд улюбленого мультфільму заради допомоги мамі? І якщо так, то навіщо вона це робить? Зі страху перед батьками? З почуття повної довіри — раз сказали, значить треба? Чи тому, що вже сама здатна оцінити свої дії та зрозуміти, коли краще чимось поступитися, а коли можна і розслабитися.

3.    Комунікативна готовність — здатність встановлювати відносини з однолітками, готовність до спільної діяльності та ставлення до вчителя, як до дорослого. Тут будуть корисні розповіді про те, хто такий вчитель і чим він займається.

4.    Інтелектуальна готовність — достатній рівень розвитку мислення, пам’яті, уваги та ін., Наявність певного запасу знань і умінь.

ЩО ПОВИНЕН ЗНАТИ МАЙБУТНІЙ ПЕРШОКЛАСНИК:

1.    Дата народження

2.    Власне ім’я, по батькові, прізвище і дані батьків

3.    Назва міста, країни, в якій живе

4.    Домашня адреса

5.    Домашні та дикі тварини

6.    Пори року, їх послідовність

7.    Розрізняти різні частини доби (ранок, обід, вечір, ніч)

8.    Кольори, назви основних геометричних фігур, їх величину (більше, менше, вище, нижче і т.д.)

9.    Мати просторові уявлення: право-ліво, вгору-вниз, навскоси, під, над, між і ін.

10.          Основні узагальнювальні поняття: меблі, посуд, одяг, рослини, транспорт, професії та т.д.

ЩО ПОВИНЕН УМІТИ МАЙБУТНІЙ ПЕРШОКЛАСНИК?

1.    Самостійно обслуговувати себе (зав’язувати шнурівки, застібати ґудзики, прибирати своє місце і т.д.)

2.    Користуватися ножицями (вирізати різні фігури)

3.    Займатися самостійно справою, що вимагає зосередженості протягом 30 хвилин

4.    Складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із 5 речень

5.    Читати напам’ять вірші

6.    Рахувати до 10 і назад

7.    Малювати та прикрашати

8.    Збирати розрізану картинку не менше ніж з 5 частин

9.    Порівнювати, виключати зайве, робити висновки

10.          Розуміти й точно виконувати словесну інструкцію

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ.

·       Розвивайте наполегливість, працьовитість дитини, вміння доводити справу до кінця.

·       Формуйте у неї розумові здібності, спостережливість, допитливість, інтерес до пізнання навколишнього.

·       Загадуйте дитині загадки, складайте їх разом з нею, проводьте елементарні досліди. Нехай дитина міркує вголос. По можливості не давайте дитині готових відповідей, змушуйте його міркувати, досліджувати.

·       Ставте дитину перед проблемними ситуаціями, наприклад, запропонуйте їй з’ясувати, чому вчора можна було ліпити снігову бабу зі снігу, а сьогодні ні.

·       Розмовляйте про прочитані книги, спробуйте з’ясувати, як дитина зрозуміла їх зміст, чи зуміла вдатися в причинний зв’язок подій, чи правильно оцінювала вчинки дійових осіб, здатна довести, чому одних героїв вона засуджує, інших схвалює.

·       Допоможіть своїй дитині опанувати інформацію, яка дозволить їй не розгубитися в суспільстві.

·       Привчайте дитину утримувати свої речі в порядку.

·       Не лякайте дитину труднощами та невдачами в школі.

·        Навчіть дитину правильно реагувати на невдачі.

·       Допоможіть дитині знайти почуття впевненості в собі.

·       Привчайте дитину до самостійності.

·       Вчіть дитину відчувати та дивуватися, заохочуйте її допитливість.

·       Прагніть зробити корисною кожну мить спілкування з дитиною.

Якщо дитина не вміє читати та писати — це не біда, цього навчить вчитель. Основним показником готовності до шкільного навчання є соціалізація дитини в суспільстві та вміння вибудовувати взаємини з однолітками й дорослими; вміння чути та слухати дорослу людину та виконувати завдання за інструкцією.

У будь-якому випадку, відправляти дитину в школу чи ні — це ваш вибір і ваша відповідальність, батьки. Тому дбайте про себе і своїх дітей.

За матеріалами https://dytyna.blog/vasha-dytyna-jde-do-shkoly-batkam-majbutnih-pershoklasnykiv/?fbclid=IwAR1aueQjSSHSkp1YxqANtcYjrp2C1irXThmPitvW-pVRmOQBSvcWkn4jfQs